Новости
13.04.2011г.
Аппарат АСТЕР теперь доступен в продаже и в Украине!
Долгожданное событие! Аппарат АСТЕР теперь доступен в продаже и в Украине!
Аппарат АСТЕР, вызвавший ажиотаж на российском рынке за счет своей эффективности, наконец-то стал доступен в продаже в Украине.
Побробнее>>>
28.05.2010г.
Ингаляционные кортикостероиды не предотвращают развитие бронхиальной астмы у детей группы высокого риска
Использование гормональных препаратов у детей вызывает опасение не только их родителей, но и ученых, которые решили проверить гипотезу о возможности предотвращать развитие бронхиальной астмы у детей с бронхообструктивным синдромом при использовании ИКС.
Побробнее>>>18.03.2010г.
Паразиты могут избавить человека от астмы
Существует гипотеза о том, что при введении в организм паразитов начинают работать определенные механизмы, которые приводят к исчезновению заболеваний.
Побробнее>>>
Перший досвід використання Астер в Україні.
Нові можливості досягнення контролю над бронхіальною астмою у дітей.
Процюк Т.Л., Чирка О.В., Суркова Н.М, Балуннік О.С.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня.
Бронхіальна астма (БА) є одним з найбільш важких алергічних захворювань, у тому числі в дитячому віці. У всьому світі, протягом останніх років, спостерігається тенденція до збільшення хворих на БА (Ільіна Н.І., 2001, Чучалін А.Г., 2002). За даними епідеміологічних досліджень на БА страждає 4-8% населення, в дитячій популяції цей відсоток підвищується до 5-10% (GINA, 2006). Порівняно низький рівень смертності від БА не є показником повного благополуччя в лікуванні даного захворювання. Відсутність контролю над хворобою, у тому числі через неадекватне лікування, приводить до персистируючих запальних змін в бронхах, що клінічно проявляє-ться бронхіальною обструкцією, і обумовлює часте використання бронхолітиків (Балаболкин І.І., 2008). Основною метою терапії БА у дітей є досягнення і підтримка клінічного контролю над хворобою, подовження періоду ремісії (GINA, 2006). У зв'язку з цим проблема підбору і адекватного лікування набуває у пацієнтів з БА першочергового значення (Огородова Л.М., 2007).
Останнім часом, разом з успіхами, досягнутими в області терапії БА, ведуться активні пошуки немедикаментозних методів лікування захворювання. Відмічено, що пацієнти з високою ефективністю лікування, стабільними результатами і стійкою ремісією, окрім раціонального прийому стандартної базисної терапії, регулярно проводили заняття лікувальною фізкультурою і фізіотерапевтичні процедури (Мансфельд І., 2006). Можливості застосування немедикаментозної терапії, а також поєднання фізіо-терапевтичних методів із стандартними схемами медикаментозного лікування у пацієнтів з БА, традиційно використовувалися в дитячій алергології, але в даний час практично не використовуються у зв'язку з браком доказів їх ефективності, отриманих при проведенні контрольованих досліджень. Одним з нових напрямів в лікуванні БА є застосування електромагнітного мікрохвильового випромінювання нетеплової інтенсивності, джерелом якого є апарат «Астер».
Мета дослідження
Оцінити ефективність використання мікрохвильового випромінювання нетеплової інтенсивності у поєднанні з базисною протизапальною терапією у дітей, хворих на бронхіальну астму різного ступеня тяжкості.
Матеріали та методи дослідження.
Протягом місяця були відібрані пацієнти, що добровільно погодилися взяти участь в дослідженні. Критеріями включення в дослідження були:
1. вік пацієнтів від 6 до 17 років;
2. раніше підтверджений діагноз бронхіальної астми;
3. адекватна базисна терапія з приводу підтвердженого діагнозу бронхіальної астми в продовж не менш 4-х тижнів до початку дослідження;
4. уміння правильно користуватися інгалятором, пикфлоуметром, здатність адекватно оцінювати свій стан, а також своєчасно і вірно заповнювати щоденники самоконтролю.
Всі діти отримували адекватну базисну терапію ІГКС.
Регулярно (з інтервалами в один тиждень) і по єдиній схемі проводилося обстеження пацієнтів в лікарні і регулярне самостійне ведення пацієнтами (або їх батьками) щоденників самоспостереження. Середня тривалість використання апарату «Астер» склала 1 міс.
Всім пацієнтам при включенні в дослідження було проведено комплексне обстеження, що включало в себе загальноклінічне (збір анамнезу, уточнення інформації про лікарські засоби, які приймав пацієнт, визначення маси і довжини тіла, клінічний аналіз крові, сечі); інструментальні методи: дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД), тест з фізичним навантаженням, ЕКГ; алергологічне, імунологічне обстеження; заповнення АСТ-теста (для дітей старшого шкільного віку - 12-17 років). Загальноклінічне обстеження включало оцінку клінічних проявів астми за попередній місяць, яку проводили до початку терапії і надалі щотижнево. Дані щодня записувалися в щоденник самоконтролю пацієнта, в якому відбивалося число симптомів астми (денних і нічних), вираженість симптомів оцінювалася за заздалегідь заданою 5-бальною шкалою (від 1 до 5), де 0 – відсутність симптомів протягом дня/ночі або при ранішньому пробудженні, а 5 - симптоми настільки важкі, що не дозволяють відвідувати школу, займатися повсякденною діяльністю або заснути. Також в щоденнику самоконтролю фіксувалися щоденні дані пікової швидкості видиху (ПШВ) в ранішній і вечірній час, прийом препаратів базисної терапії з вказаною дозою препарата і при необхідності, якщо виникала потреба, наголошувалося використання b2-агониста короткої дії (Вентолін (сальбутамол)) в режимі «по «потребі». Робилися позначки про використання апарату «Астер» (вранці і вечері).
Інструментальні методи: дослідження функції зовнішнього дихання з визначалися за показниками об'єму форсованого видиху за 1 секунду (Офв1). Визначення пікової швидкості видиху (ПСВ) проводилося стандартними портативними пикфлоуметрами Mini-Wright Peak Flow Meter і реєструвалося в щоденниках самоконтролю. Щоденна добова лабільність бронхів (ДЛБ) визначалася по відповідній формулі. Отримані результати виражали у відсотках від належних величин.
Алергологічне і імунологічні методи включали аналіз даних алергоанамнезу, у тому числі наявність алергічних захворювань у найближчих родичів, прояву алергічних захворювань, що маніфестують на першому році життя і пізніше, а також визначення рівня загального IGE в сироватці крові пацієнтів. Дети старшого шкільного віку (від 12 до 17 років) самостійно заповнювали АСТ-тест (AsthmaControlTest), який є стандартним опитувальником, розробленим в 2002 році QualityMetricIncorporated. Статистична обробка результатів проводилася в пакеті програм Statistica 6.0.
Результати дослідження
Клінічна характеристика пацієнтів, що увійшли до дослідження, представлена в таблиці 1.
Таблиця 1 Клінічна характеристика пацієнтів
|
Показник |
N=35
|
|
|
Вік
|
6-11 років
|
19 (58 %)
|
|
12-17 років
|
16 (42 %)
|
|
|
Ступінь важкості
|
Легка персистуюча
Средньотяжка персистуюча.
|
26 (78,2 %
5 (12,7 %)
|
|
Тяжка персистуюча
|
4 (9,1 %)
|
|
|
Стать
|
Хлопчики
|
19 (55 %)
|
|
Дівчатка
|
16 (45 %)
|
|
|
Обтяжена спадковість
|
Обтяжена
|
28 (81 %)
|
|
Не обтяжена
|
7 (19 %)
|
|
|
Тривалість захворювання (років)
|
5,1±2,8
|
|
|
Полівалентна сенсибілізація
|
24 (78 %)
|
|
В якості базисної протизапальної терапії всі пацієнти до включення в дослідження, отримували ІГКС в дозах адекватних ступеню тяжкості захворювання (GINA, 2006).
В ході дослідження пацієнти були розділені на дві дуже схожі за всіма характеристиками групи. Не дивлячись на терапію, що проводиться, діти обох груп протягом останніх 4-х тижнів до включення в дослідження не досягли контролю над захворюва-нням (БА).
У I групу було включено 20 дітей, які отримували протизапальну базисну терапію ІГКС. Пацієнтам І групи була продовжена базисна протизапальна терапія від-повідними препаратами, а також був вибраний і призначений оптимальний режим використання мікрохвильового випромінювання нетеплової інтенсивності від апарату «Астер»: щоденно 2 сеанси в день (ранок/вечір), від 7 до 10 хвилин залежно від віку. Діти молодшого шкільного віку (6 - 11 років) по 7-8 хвилин, діти старшого шкільного віку (12 - 17 років) – по 9-10 хвилин відповідно, перерва між сеансами складала не мен-ше 10-ти годин. Область дії доводилася на область проекції легеневого трикутника, ме-жами якого були лінії, проведені між серединами ключиць і мечовидним відростком. Для проведення таких сеансів апарат аппарат для лікування астми «Астер» видавали кожному пацієнтові в індиві-дуальне користування.
У II групу (групу контролю) було включено 15 дітей, яким також була продовжена базисна терапія ІГКС. Діти обох груп (I і II) мали можливість застосовувати b2-агонисты короткої дії – Вентолін (сальбутамол) до 400 мкг/добу, як препарат невідкладної допомоги “по потребі”.
Протягом всього лікувального періоду протоколом дослідження виключався прийом мембраностабилизирующих, антигіста-мінних препаратів, теофиллинов, антагоністів лейкотрієнів, протикашельних препа-ратів центральної дії. Допускався прийом лікарських засобів, для лікування супутніх захворювань, якщо ці препарати не діяли на бронхолегеневу систему.
На тлі призначеної у відділенні протиастматичної терапії у пацієнтів I і II груп були відмічені наступні зміни в клінічному перебігу хвороби.
По закінченні 4-х тижнів дослідження діти були оглянуті в умовах лікарні. Переважна більшість пацієнтів застосовували апарат «Астер» охоче і регулярно, таку оцінку усно підтвердили 100% дітей, з числа тих, які спостерігалися протягом всього періоду дослідження, і 90,5% їх батьків, на підставі чого можна вважати, що новий спосіб лікування був сприйнятий позитивно. За даними пикфлоуметріїбуло всановлено достовірне збільшення показниківранішньої та вечірньої пікової швидкості видиху та зниження показниківдобової лабільності бронхів у пацієнтів I групи, у порівнянні із II групою (p<0,05). У пацієнтів I групи, що отримували комбіновану терапію, вже через 4 тижні лікування середній відсоток відхилення Пшву від належного збільшився на 13,07%, Пшвв на 13,51%, в порівнянні з початковими показниками (p<0,05), тоді як у пацієнтів ІІ групи, що отримували монотерапію ІГКС – на 7,8% і 8,75% відповідно в порівнянні з початковими показниками (p<0,05).
Добова лабільність бронхів (ДЛБ) в І групі хворих через 4 тижні достовірно зменшилася, в середньому до 5,1±2,23% (p<0,05), відповідно і зберігалася на досягнутому рівні протягом всього дослідження. У II групі через 4 тижні ДЛБ зменшилася до 12,8±1,64% (p<0,05), і надалі не перевищувала 10%. Таким чином, терапія ІГКС у поєднанні з апаратом мікрохвильової дії «Астер» викликали швидший від початку терапії і вищий приріст ранішньої і вечірньої ПШВ та виражене зменшення ДЛБ за тиждень в порівнянні з пацієнтами, що отримували терапію тільки ІГКС (p<0,05). Аналіз динаміки клінічних показників, що характеризують тяжкістьперебігу БА і контроль над захворюванням виявивдостовірне, істотне зменшення частоти симптомів БА, у тому числі нічних симптомів, потреби в додатковому застосуванні β2-агоністів швидкої дії у пацієнтів І групи, в порівнянні з ІІ групою II. Так, до закінчення 1 місяця лікування у пацієнтів Iгрупи, загальне число симптомів БА за 1 місяць знизилося на 62,7%, тоді як в II групі на 50,1% (p<0,001), в порівнянні з початковими даними. Потреба вβ2-агоністах швидкої дії через 1 місяць зменшилася в І групі на 86,0%, тоді як в II групі на 71% (p<0,001).
60,9% пацієнтів І групи досягли контролю над захворюванням до кінця 1 міс. спостереження, тоді як в II групі досягли критеріїв контрольованої астмилише 52.9% хворих на БА дітей.
Таким чином, через 1 місяць терапії у 70,9% дітей I груписпостерігалося зменшення вираженості симптомів захворювання, тоді як уII групі – біля 58%, відпо-відно. Достовірне покращення динамічних показників видиху спостерігалося в І групі, так до кінця 1 місяця лікування ОФВ1 в середньому збільшився на 14,5%, ПШВ – на 18,4%, тоді як у пацієнтів II групи через 1 місяць лікування спостерігаласянезначна позитивна динаміка і ОФВ1 збільшилося в середньому на 8,04%, ПСВ – 10,7%, (p<0,001). Крім того, більш виражений ефект комбінованої терапії було підтверджено підвищенням швидкісних показників видиху на рівні середніх і дрібних бронхів. За 1 місяць лікування Мос50 зросла на 23,03% в І групі і на 15,9% в ІІ групі, Мос75 – на 21,87% і 12,87% відповідно.
При вивченні динаміки показників АСТ-теста більшість дітей в обох групах клінічно, відзначали поліпшення стану. По середній сумі балів показники АСТ-теста мали тенденцію до збільшення. Проте достовірно швидше (p<0,05) відбувалося в І групі, в порівнянні з групою II.
Після 1 місяця спостереження була проведена корекція терапії:
В Iгрупі у 34% дітей була зменшена доза ІГКС тоді як у II групі дози препаратів були зменшені лише - 9% дітей.
В Iгрупі у 34% дітей була зменшена доза ІГКС тоді як у II групі дози препаратів були зменшені лише - 9% дітей.
Висновки:
- Застосування мікрохвильового випромінювання нетеплової інтенсивності від апарату «Астер» у поєднанні з базисною терапією інгаляційними кортикостероїдами у дітей з бронхіальною астмою різного ступеня тяжкості дозволяє значно покращити легеневі функції, досягти швидшого контролю над захворюванням, зачно подовжити період ремісії.
- За даними АСТ-теста (Asthma Control Test) діти старшого шкільного віку (12-17 років), що використали базисну терапію інгаляційними глюкокортикостероидами у поєднанні з апаратом «Астер», швидше досягли контролю над захворюванням, в порівнянні з дітьми, які застосовували тільки інгаляційні глюкокортикостероїди.
